
У статті наводиться опис ловлі щуки на зимові жерлиці з льоду.
Найкращим часом для ловлі хижої риби визнано вважається період першого льоду. Саме в першолідя хижак найбільш активний і жирує ще досить близько від берега і островів, на відносно невеликих глибинах. Нерідко такими місцями бувають осінні бровки по межі вмерзлої тепер трави, де не так давно щука ловилася на спінінг. Тут поки тримається дрібна рибка, а за нею приходить і хижак.
Для ловлі щуки придумано багато хитромудрих живцевих снастей. Але основними можна вважати жерлиці-триноги, жерлиці «підставка, стійка, котушка, пружина-прапорець» і найпростіші снасті, що складаються з підставки, горизонтально розташованої на ній котушці і пружини з прапорцем.
Остання конструкція, незважаючи на свою геніальну простоту, має великий недолік: її замітає снігом навіть при невеликій заметілі. Жерлиці-триноги гарні під час першого гладкого льоду, коли немає снігу, і дме сильний вітер. В таких умовах жерлиці другого типу нерідко перекидаються, особливо, коли прапорець підкине під час хватки хижака. Проте, жерлиці другого типу вважаються найпоширенішими і зручними в лові. Вони застосовуються весь зимовий сезон, аж до останнього льоду. За схемою цих снастей влаштовані і заводські жерлиці, що продаються в магазинах. Тому зупинимося саме на цих жерлицях.
Ці снасті складаються з підставки, закріпленої на ній стійки з котушкою і пружини з приклеєним до неї прапорцем. Підставки найкраще спорудити з гетінаксових пластин або будь-якого іншого міцного і легкого матеріалу, краще – пластика. Фанерні підставки будуть намокати, розшаровуватися і жолобитися. До того ж вони досить важкі. Стійки можна виготовити з дерев’яного штапика 15 на 15 мм. Оптимальна їх довжина не більше 15 см. Кріпити стійки можна за допомогою алюмінієвих пластин. Одна приклепується або ставиться на гвинти до підставки, а інша L-подібної форми кріпиться до стійки. Нижня частина L-образного кріплення на рибалці вставляється під пластину на підставці. І стійка надійно закріплена. Головне щоб пружина на підставці не мала люфту. Тоді стійка буде стояти щільно і не буде її вихляння на сильних зимових вітрах.
Є й більш простий спосіб кріплення стійки до підставки. У дитячих конструкторах та інших іграшках зустрічаються пластмасові болти і гайки. Такі кріплення більш легкі і надійні. Треба лише вклеїти болти в торці стійок, просвердлити в підставках отвори під болти і кріпити стійки гайками. Ще один плюс таких кріплень в тому, що тут немає металевих деталей, що липнуть на морозі до рук.
Пружину для прапорця-сторожка можна виготовити з пружини від офіцерського кашкету або подібної їй плоскої пружини. Прапорець з яскравого матеріалу приклеюється водостійким клеєм. Найкраще на снігу виглядають все ж червоні прапорці, незважаючи на твердження про те, що темно-сині і інші похмурі тони більш помітні. Немає більш азартного і веселого для щукаря моменту, коли взвивається над білосніжним льодовим полем червоний прапорець. Тоді ноги самі несуть рибалку до жерлиці. А там заб’ється на снігу люта і красива щука…
Заводські жерлиці, виконані за цим же принципом, звичайно ж, красиві і на вигляд більш зручні. Але, незважаючи на твердження про те, що зроблені вони з морозостійкого пластика, тим не менш, їх слід берегти на морозі від різких поштовхів і ударів. До того ж при установці стійки на підставку на морозі це не завжди легко зробити. Пластик грубіє, втрачає еластичність. І треба дуже акуратно вставляти стійку в гніздо підставки.
Жерлиці ніколи не оснащуються плетеною волосінню. На котушку намотується 10-12 метрів монофільної волосіні діаметром 0,4-0,6 мм. Якщо ловля передбачається на великих глибинах, то запас волосіні повинен бути не менше 15 метрів.
Використання металевих повідків необхідно при лові щуки, незважаючи на твердження про те, що без повідків хваток буває більше. Звичайно, живець на волосіні без повідка виглядає більш природно, але під час атаки на живця, навіть якщо щука і не перекусить волосінь, на ній все одно залишаються мікро подряпини. А вони можуть позначитися при виведенні крупної щуки. І тоді ображатися доведеться тільки на себе …
Зазвичай для лову досить великої щуки застосовуються трійники № 8,5 вітчизняної нумерації. На ставках і невеликих озерах, на яких лід встановлюється раніше за все, досить № 7 тієї ж нумерації. Зазвичай в таких водоймах мешкає дрібний хижак. І волосінь тут можна ставити тонше – 0,35-04 мм. Тоді хваток буде більше. Грузила можна ставити легкі.
Живець (плотвичка, окунець, карасик, уклейка) чіпляється під спинний плавник і опускається на дно на відстань від нього близько півметра. В коряжниках нерідко доводиться виставляти глибину занурення живця в пів води.